Глобальна мережа Інтернет

Найбільшою та найвідомішою у світі комп’ютерною ме­режею є Інтернет. Ця мережа не лише впевнено увійшла в наше життя, а й стала явищем загальносвітової культури з власними законами й правилами, незаперечними перевагами й неминучими недоліками.

З технічного погляду Інтернет — це мережа мереж, оскільки вона об’єднує локальні та міські мережі, мережі установ, науко­вих і навчальних закладів, підприємств та організацій. Ці мережі, а також індивідуальні користувачі підключаються до глобальної мережі з допомогою постачальників послуг Інтернету (Інтернет-провайдерів).

Інтернет-провайдер — це компанія, яка має постійний вихід у глобальну мережу та надає його за певну плату іншим.

Мережа створювалася для швидкого та безпечного передавання даних, забезпечення доступу користувачів до світових інформацій­них ресурсів, обміну повідомленнями тощо. Наразі Інтернет є засо­бом для спілкування людей, навчання, для ведення бізнесу, торгів­лі, для розміщення реклами тощо.

Сьогодні обмін даними в Інтернеті здійснюється через обладнан­ня комп’ютерних мереж, за допомогою супутників зв’язку, радіо­сигналів, кабельного телебачення, телефонів, стільникового зв’яз­ку, спеціальних оптоволоконних ліній і навіть електромереж.

Передаванням даних по каналах зв’язку керують потужні сер­вери. До серверів підключаються клієнти — окремі комп’ютери та локальні мережі.

Служба Інтернету — це набір послуг, які надаються клієнтам Інтернету.

Найвідомішими та найпоширенішими службами Інтернету вва­жаються Всесвітня павутина WWW (World Wide Web) та електро­нна пошта.

Всесвітня павутина Web (з англ. web — павутина) або WWW — це найвідоміша і найбільш популярна служба Інтернету. WWW — це сховище взаємопов’язаних електронних документів і засоби доступу до них. Ці документи можуть містити текст, графіку, мультимедійні об’єкти тощо.

Електронна пошта — засіб обміну повідомленнями, який нага­дує роботу звичайної пошти, але значно переважає її за швид­кістю доставки повідомлень.

Соціальна мережа — веб-сайт або інша служба у Веб, яка дозволяє користувачам створювати публічну або напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв'язок та переглядати власний список зв'язків і списки інших користувачів.
Веб-форум — це місце для спілкування учасників інтернет-спільнот. Зазвичай форуми є тематичними, оскільки пропону­ють фіксований набір тем для обговорення. Спілкування відбу­вається в режимі, коли часу для відповіді достатньо. Форуми часто використовують для проведення різних консультацій, об­міну досвідом.

Блоги — це мережні журнали або щоденники подій.

Вікі — це веб-сайт, структуру та вміст якого можуть змінювати користувачі. Найбільший та найвідоміший вікі-сайт — Вікіпе- дія (Інтернет-енциклопедія).

Інтернет-магазин — це веб-сайт, через який можна придбати певні товари чи послуги.

Інтернет-аукціон — це аукціон, що відбувається в мережі Інтер- нет.

Вебінар — спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.

Програми для обміну повідомленнями. Передаватися можуть текстові повідомлення, зву­кові сигнали, графічні зображення та відео.

Голосове спілкування і відеоконференції надають можливість двом і більше абонентам чути і бачити один одного. Для їх проведення абоненти повинні мати певне об­ладнання (мікрофон, динаміки, відеокамеру) і програмне забез­печення.

FTP (File Transfer Protocol — протокол передавання файлів) — пере­давання програм і файлів даних між комп’ютерами глобальної мережі.

ІР-телефонія — послуга з передавання телефонних розмов або­нентів через мережу Інтернет. Вартість IP-телефонії значно нижча, ніж традиційного телефонного зв’язку, особливо коли мова йде про міжнародні дзвінки.

Фотографії, музика та відеоінформація в Інтернеті (доступні для прослуховування, перегляду або завантаження).

Відеоролики можуть відтворюватися в окремих областях веб-сторінок (зокрема, на сайтах новин).

Всесвітня павутина World Wide Web. Веб-сторінкита веб-сайти є однією з найпоширеніших служб Інтернету є служба WWW (World Wide Web — Всесвітня павутина). На серверах цієї служби зберігаються мільйони електронних документів, пов'язаних між собою — веб-сторінок. Веб-сторінки можуть містити різні інформа­ційні матеріали: текст, зображення, звук, відео, анімацію тощо.

Кожна веб-сторінка має свою адресу в Інтернеті, знаючи яку можна отримати доступ до цієї сторінки. Наприклад, www.ukr.net.

Веб-сторінки значно відрізняються від сторінок звичайних книжок, оскільки текст на них зазвичай розміщено невеликими блоками, він насичений ілюстраціями, анімацією і, що найважливіше, містить посилання на інші веб-сторінки.

Один з основних елементів веб-сторінки — гіпертекстові посилання (скорочено —гіперпосилання або просто посилання). На посилання можна перетворити будь-який фрагмент тексту, рисунок, відеофрагмент.

Веб-сторінки в Інтернеті пов'язані між собою довільно — саме тому такий спосіб організації інформації дістав назву «Всесвітня павутина».

Поряд із терміном «веб-сторінка» вживають термін «веб-сайт», хоча їх значення дещо різні.

Веб-сторінка — це розміщений на веб-сервері гіпертекстовий документ.

Веб-сайт, у свою чергу, складається з однієї чи кількох сторінок, пов'язаних між собою гіперпосиланнями.

Завдяки службі веб відбувся бурхливий розвиток Інтернету. І сьогодні веб — це не просто середовище, де зберігаються мільйони веб-сторінок. На його основі функціонує багато засобів, які надають користувачам різноманітні можливості.